Давеча ріс мистецько. Але оскільки надто сильний ріст для мене може спричинити ризики повернення в «темні ліси неосвіченості», то варіант був вибраний по душі. Завели на «Swiss design in Hollywood”. Таке собі представлення вихідців країни сиру і банків, які здобувають славу в фабриці мрій. Взнав ім’я тата морди чужого, але загалом було корисно.
Згадується одна жінка, мабуть «мисткиня»,- не надто в віці, однак ходить в якомусь балахоні типу Гендальфа сірого, з волоссям пофарбованим в щось таке на колір серебрянки, і її питання, що виголошувалось вскрізь і доволі голосно: «Ощущается, что у автора талант, но только скажите мне почему все это направлено на черноту, картинки ада и происходных?»
Вот думаю, що варіантів то і небагато. Якщо взяти до уваги, що процентів 80% мирського задоволення належить до того за що потім загрожують ті ж картинки пекла, то про що можна фантазувати? Людська уява теж не безмежна і має з чогось рости, а воно все таке переплутане